На початку 2000-го року у зв’язку з недостатнім фінансуванням з місцевого бюджету, низьким рівнем проплати населення за спожиті житлово-комунальні послуги у підприємства виникли значні борги перед постачальниками енергоресурсів, зросла заборгованість із зарплати працівників. Воно, по суті, опинилося на грані банкрутства.

Щоб знайти вихід із ситуації, Кременецька міська рада прийняла рішення про поділ підприємства на три окремі підприємства за видами послуг. Так, тут почали функціонувати водопровідно-каналізаційне господарство – водоканал, ЖЕК, який опікувався житловим фондом, а санітарну очистку міста передали приватному підприємству "Юлія". Після цього "дрібнення" первинні профспілкові організації вдалося зберегти тільки у водоканалі та ЖЕКу. Цікаво, що за допомогою реструктуризації керівники новостворених організацій заробили чимало грошенят, які вдалося списати, посилаючись на реорганізацію. Це як і з радянським союзом - покрали, захапали, а віддавати нікому - стара система зникла і документи разом із нею. Головний бухгалтер тоді ще цілісної системи ЖКХ Мартинюк А.Є. сховала кінці у воду і спокійно посіла місце головного бухгалтера нової організації КП "Міськводгосп"...

А от в результаті наступної реорганізації, яку у 2003 році потерпів тільки ЖЕК і до якої вдалася місцева влада через ті ж проблеми – заборгованість структури перед постачальниками енергоносіїв, невчасну сплату мешканцями міста за надані послуги та занижені тарифи, які не відповідали фактичним затратам підприємства – спілчанська організація, як кажуть, зависла у повітрі. Справа в тому, що керівник нового комунального підприємства "Житло", до якого перейшов працювати весь трудовий колектив ЖЕКу, неформально створював перешкоди для функціонування первинної. Відверто не наполягаючи на виході людей із профспілки, дав вказівку бухгалтерії не відраховувати профспілкові внески (До речі, повідомляємо громадськості - керівник комунального підприємства Кременця не робить ні одного кроку без вказівок влади, але коли пахне жареним - то ним жертвують, списуючи помилки на недбалість керівництва КП). Іти проти волі працедавця (тим більше мера) там не наважувалися. А неодноразові розмови колишніх профактивістів з директором підприємства про відновлення первинної організації, укладення з метою соціального захисту працівників колективного договору закінчувалися тільки обіцянками, далі яких справа не йшла.

Знаючи про таку "непіддатливість" керівника КП "Житло", голова обласного комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства Валерій Косс, який також звертався до нього із згаданими пропозиціями, вирішив попросити допомоги у місцевої влади, адже це передбачено у плані розвитку соціального діалогу, який протягом останнього часу згідно з Указом Президента активно налагоджується між органами державної влади, профспілками та роботодавцями. Після декількох зустрічей голови обласного галузевого профоб’єднання з міським головою Кременця Леонідом Святославовичем Кітчатим за сприяння останнього адміністрація комунального підприємства "Житло" скликала збори трудового колективу, на яких наприкінці 2006 року відновили первинну профспілкову організацію. Її очолила паспортист К.М.Павленко. Перетерпівши три роки ігнорування керівником підприємства законного права на участь у профспілці, більше 50-ти працівників "Житла" знову об’єдналися для захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів.

До речі, на цьому ж зібранні члени трудового колективу дали критичну оцінку роботи директора комунального підприємства В.І.Коваленка. Перш за все акцентували увагу на його недбалому ставленні до своїх функціональних обов’язків, що призвело до численних заяв і скарг кременчан на неякісні житлово-комунальні послуги, а також значного погіршення фінансового стану підприємства. Висловлювалося справедливе невдоволення у зв’язку із порушенням роботодавцем трудового законодавства, норм галузевої угоди у частині оплати праці працівників. Виявляється, більшість комунальників отримували зарплату нижчу від встановленого державного мінімуму. Тобто, ставленика мера принесли в жертву, яка Коваленком сприйнялася як належне, адже судитися і кричати направо і наліво про те, що він діяв згідно вказівок зверзу страшно і небезпечно!

За результатами зборів, на яких був присутній заступник міського голови А.М.Біндас, наступного дня керівництво міста прийняло рішення про звільнення директора КП "Житло" В.І.Коваленка від обов’язків. А на місце директора прийшов новий ставленик, випускник "культпросвєту" Копецький В.В., з яким почалася нова ера КП - ера відмивки і свавілля...