Господарський суд Тернопільської області (46000, м. Тернопіль, вул. Острозька, 14 а) постановою від 29.11.2004 р. (справа  №  10/Б-451)  визнав банкрутом ірозпочав ліквідаційну процедуру  щодо відкритого акціонерного товариства "Кременецький хлібзавод" (м. Кременець, вул. Льотчиків-визволителів, 62, Тернопільська область), код 05510958.

Тернопільська область відноситься до числа найменших в Україні (2,3% території держави). Сьогодні дехто із вчених та урядовців відносить нашу область до економічно депресивних регіонів, бо частка області у виробництві промислової і сільськогосподарської продукції (відповідно 0.6 і 3.0%, у вантажоперевезеннях (1%) є значно нижчою від середньоукраїнських показників. На території області виробляється 1.3% валової доданої вартості країни, у розрахунку на 1 особу це становить 2741 грн. (в Україні – 5114 грн.). Але так було не завжди. Головним багатством тернопільської області і Кременеччини зокрема споконвіку були плодючі землі. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих ґрунтів у світі. Рівень освоєння земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів. Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні. Про те, що наша територія дуже приваблива і для туристичної галузі годі й говорити – єдина проблема – це бажання лише викачати побільше грошей, а не вкласти їх у розвиток регіону. Так, знищивши таку сьогодні ненависну імперію під назвою Радянський союз ми, українці. Натомість нічого толкового створити не змогли, захопившись ідеєю незалежності і ідеалізму, доки хитрі перефарбовані в жовто-блакитний колір вчорашні червоні бонзи ділили і ховали золото партії та грабували найбільш багату республіку Радянського союзу.

Під лозунгами антимонополізму були штучно знищені і подрібнені найбільш потужні підприємства області, які мали ще донедавна не лише союзне значення, але й міжнародне. У результаті вжитих за роки незалежності „правових та організаційних заходів” в області було створено умови, на думку „спеціалістів” Антимонопольного комітету України для практичної реалізації положень Конституції України щодо забезпечення захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, запобігання зловживанню монопольним становищем на ринках, неправомірному обмеженню конкуренції та недобросовісній конкуренції.

На офіційному сайті АМК читаємо наступне: „Вирішення, в основному, питань демонополізації економіки області дало можливість створити умови для забезпечення подальшої роботи зі створення ефективного конкурентного середовища, яке б забезпечувало стабільне зростання економіки області та підвищувало життєвий рівень населення нашого регіону”. Те, що бачимо насправді різниться в корні, але на папері завжди все гладко. Отже, завдяки старанням уряду і АМК та окремим зацікавленим структурам область перетворилася на економічно відсталу з найвищим рівнем безробіття, де кожен другий працює нелегально за кордоном на найбільш чорних роботах. Після повернення із-за кордону новоспечені „багатії” не квапляться вкладати гроші у економіку і розвиток рідного краю, максимум на що вони погоджуються витратити кошти – це на облаштування власного магазину, де продають прострочені продукти іноземного виробництва, та іноді, на підтримку вітчизняного виробника погоджуються працювати із такими виробниками продукції як Кременецький хлібзавод, молокозавод та Вишневецький ковбасний цех.

Але історія сьогодні не про це. Кременецький хлібзавод районного масштабу, який здатний забезпечити хлібом не лише Кременецький район, але й усю область, який надає робочі місця чималої кількості працездатного населення нашого міста, тим самим забезпечує існування не однієї родини в найближчому майбутньому перетвориться на готель, який уже мало-помалу почали із нього робити. Штучно розорене прибуткове підприємство, яке у 2005 році стало жертвою так званого рейдерства знову стало на дорогу знищення. Ще декілька років тому у Кременці не було ні одного готелю, окрім клопівника під назвою „Київ”, тепер же ж готелі мало не на кожному кроці, як і магазини. Але ж, панове, кого ви будете у них приймати, наше місто гарне, але не настільки, аби приймати стільки туристів, щоб прокормити усі готелі міста. Для того аби місто стало привабливим і справжнім туристичним центром його потрібно наблизити до європейських стандартів і для початку розпочати із вивезення сміття, ремонту доріг та розвинення культурної інфраструктури.

Якщо припине свою діяльність Кременецький хлібзавод чимало господарств збанкротує, адже хлібзавод закуповує муку, цукор, дріжджі тощо. Без роботи залишуться технологи та робочі, які сьогодні зайняті у хлібопекарській галузі, а їхні родини будуть позбавлені стабільного статку. Кременецький район залишиться без свого хліба і буде змушений залежати від привозного хліба або невеличкої кількості хліба із хімічними домішками, що випікає пекарня пана Січковського.

От і думайте, мої спів городяни, що для нас і нашого міста добре і краще, а що ні. Ви запитаєте: „А що можна зробити?” Дехто просто опустить руки... А може годі жити по багатовіковому принципу „моя хата з краю...”??? А може вистачить усіх звинувачувати у своїх негараздах і негараздах нашої держави і нарешті запитати себе:”А що я зробив для того аби моя країна і я жили краще?” Давайте розпочнемо з малого і не дамо знищити Кременецький хлібзавод, звернемося до влади, населення. Публічно виступимо проти свавілля місцевих божків і вони вже не зможуть по тихому знищити наші здобутки!!!

Для тих, хто цікавиться кому ж насправді належить Кременецький хлібзавод

Банк "Аваль" створив структури-сателіти - страхову компанію "Еталон" і ЗАТ "Аваль-Еталон". Основну увагу "Аваль" приділяє харчовій промисловості. Йому належать 54,4% акцій Золотоніського (Черкаська область) і 50% Яготинського молокозаводів, 56% Городенківського сирзаводу, 50,89% Чернівецького (Вінницька область) цукрового заводу, 42,91% Снігурівського елеватора, а також Саратовський і Бердинський елеватори, 70,4% Березинського комбінату хлібопродуктів, 10,52% Долинського хлібзаводу, 24,29% Кононівського хлібоприймального підприємства, 45,45% Кременецького хлібзаводу, 11,28% Гадяцького хлібзаводу, 24,7% підприємства "Ніжинський хліб", 50,39% Саратовського комбінату хлібопродуктів, 13,8% Дніпропетровського комбінату хлібопродуктів ("Дніпромлин"), 60% "Павлоградхліба", 25% "Криворіжхліба", 35,39% Харківської макаронної фабрики, 27,87% Оцтово-дріжджового заводу. Під контролем "Авалю" перебуває "Укрзернопром".

Координати: Кременецьхліб, ТОВ  Тернопільська обл.; Кременецький район; м. Кременець, вул. Льотчиків-визволителів, 62 (03546 ) (246) 3-12-60, 2-17-77, 3-12-62

Декілька позитивних моментів:

Технолог Кременецького хлібзаводу придумав трикутну форму хліба, аби буханець відрізнявся від інших видів.  Щодня 40-50 буханок хлібу трикутної форми продають у хлібному кіоску, що біля залізничного вокзалу. Він називається “Сирний” і має кислувато-солодкуватий присмак, посипаний зверху кунжутом. Як повідомили на Кременецького хлібзаводі, ідея випікати хліб трикутної форми виникла у їхнього технолога. Він придумав таку цікаву форму, аби хліб відрізнявся від інших видів. Випікають його на сироватці. Називається “Сирний”, бо у тісто додають домашній сир. Хлібина важить 500 гр і коштує у нашому місті 2гр.10 коп. Такий хліб також можна купити в інших кіосках від Кременецького хлібзаводу, зокрема, на центральному ринку та у магазині “Гермес”, що на вул. Київській. На сьогоднішній день за своїм смаком кременецький сирний хліб не має аналогів у світі!