Главная » 2010 Серпень 23 » Добрий Гудвін з Кременця в газеті "Молодь України"
Добрий Гудвін з Кременця в газеті "Молодь України" | 19:01 |
 Нещодавно натрапили ми на статтю ще однієї нашої кременчанки, яка пише про найкращих людей Кременця, що не лише споглядають на світ, але й творять добро не заради грошей чи слави...Отже, Добрий Гудвін з Кременця
Давно минули ті дні, коли велика радянська держава дбала про роботу і дозвілля кожного свого громадянина, квартири купляли одиниці, їх видавала держава, нехай і не одразу, а через роки великої черги. Сьогодні настали дні ринкової економіки, коли кожен сам за себе, і бізнес не називають спекуляцією, а поважають і розвивають. Хоча й не все так просто і гладко. Часи змінились, а от ментальність і звички змінити так і не можемо, все чекаємо від держави захисту, дбайливого ставлення і дотацій. Бубнимо про нерозторопність ЖКГ, про розбиті дитячі майданчики, відсутність культурного дозвілля у регіонах України, занедбані під’їзди, протікаючи стелі тощо. Але ж ми забули про те, що наше життя і добробут у наших руках. Чому не зібратись усім багатоповерховим будинком і не зробити дах? Ні, нехай тече, адже ми платимо в ЖКГ! Чому не привести нашим дітям у пісочницю чистого піску і не поремонтувати декількома дошками лавку? Ні, нехай держава подбає, адже ми платимо в ЖКГ 30 грн. на місяць (може й менше)! Ось так і чекаємо невідомо чого, а наші діти ростуть і шукають для себе розваги у бійках, алкоголі і наркотиках, адже немає їм куди діти власну енергію, батьки зайняті „хлібом насущним”, влада владою... Хоча є й ті, що не сидять склавши руки, а просто роблять щодня свою справу, не чекаючи ані вдячності, ані допомоги, ані дотацій. Так в невеличкому місті Кременець на Тернопільщині є людина, яка у вільний від роботи час створює для дітей маленькі шедеври. Його руками створена ціла магічна країна з млинами, хаткою на курячих ніжках, звірятками на деревах – і все це безкоштовно, приходьте, грайтесь, розвивайтесь. Ідея дитячого майданчика назрівала давно і чекати, доки влада знайде гроші абсурдно, вважає Анатолій Забрамський, який став казковим добрим Гудвіном для дітей цілого житлового масиву. Його діти давно виросли, але він не втратив любові до маленьких людей із чистим серцем. Він створює для них казкову країну дитинства. Уявіть собі зелений садочок біля багатоповерхівки, обнесений маленьким білим парканом, на якому красуються іграшки, в садочку два столики, один для дорослих, а один для маленьких, із телефоном, клавіатурою, для розробки пальчиків, збоку білий коник, сундучок для іграшок і дивовижні мішки на маленьких квітучих вишнях, гриби з казковими бедриками і метеликами, для кожного є своє заняття, лише необхідно знайти час і привести у цей казковий садочок дитину.
– Пане Анатолію, а як виникла ідея зробити такий дитячий майданчик?
– Ідея назрівала давно, дивлячись на зламані гойдалки в сусідньому дворі, на відсутність елементарного дитячого майданчика... Я просто взяв усе, що в мене залишилось від дітей, свою фантазію і почав робити. Приходьте із своїми дітьми – все це для Вас!
– Для створення цього майданчику Ви використовуєте дивні деталі, тут навіть тарілочки і кришка від чайника є...
– Матеріал немає значення, головне – це фантазія. Я вже нічого не викидаю, усе згодиться тут. Бачите, у цього лелеки відерце – воно від фарби, яку я використовував під час ремонту у квартирі, я його ретельно вимив, пофарбував і ось у нас вийшов такий дитячий колодязь (посміхається). А ще, ви знаєте, сьогодні виробляють чимало одноразових товарів, які швидко псуються і викидаються на смітник, забруднюючи місто, звалища – це і пластик, целофан тощо. Найскладніший пункт – китайські дитячі іграшки, які часто дарують нашим дітям, чи ми купляємо їх їм, адже вони коштують недорого. Вони швидко ламаються і вже за тиждень опиняються на смітнику. Я намагаюся з цих іграшок теж зробити казку, вони прикрашають майданчик, приваблюють дітей і дають усій площадці казковий вигляд. Як бачите, робимо декілька корисних справ.
– Ви за фахом міліціонер і чимало років прослужили. Сьогодні не кожен правоохоронець може похвалитися таким хобі
– Справа не в професії, а бажанні робити життя прекрасним, чути дитячий сміх, кувати власне майбутнє. За свою службу у міліції я надивився чимало поганого, але життя прекрасне і все в наших руках. І ще хочу сказати, що не усі міліціонери, як показують у фільмах чи розповідають в анекдотах погані і нечесні люди. Мені пощастило служити з хорошими людьми.
– Батьки дітей, які приходять сюди цінують те, що Ви робите?
– Не завжди (посміхається). Іноді Вони приходять сюди із пивом, смітять, щось ламають... ось так вони показують своїм дітям як жити... Але це неважливо, я прибираю і знаю, що все це для когось важливе і приносить радість, якщо мені вдасться зробити хоча б одну дитину щасливою, тоді моє життя вдалося.
Автор Костилєва Наталія
 | |
| Просмотров: 2238 | Добавил: kremenec | Рейтинг: 4.5/2 | |
| Всего комментариев: 0 | |