<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://kremenec.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Wed, 05 Aug 2009 06:03:38 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://kremenec.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Почаевская икона Божией Матери</title>
			<description>&lt;P align=justify&gt;&lt;SPAN style=&quot;FONT-SIZE: 12pt; COLOR: #000000; FONT-FAMILY: Arial&quot;&gt;&lt;IMG style=&quot;WIDTH: 204px; HEIGHT: 170px&quot; height=1 alt=&quot;&quot; src=&quot;http://h.ua/art/2009/08/04/217074/217074_1.jpg&quot; width=1 align=left border=0&gt;Почаевская икона Божией Матери принадлежит к числу наиболее чтимых святынь&amp;nbsp;Православной Церкви. Она известна всему славянскому миру: ее чтут в Украине, России, в Боснии, Сербии, Болгарии и других местах. Наряду с православными на поклонение чудотворному образу Пресвятой Богородицы приходят и христиане других исповеданий. В Почаевской Лавре, древнем оплоте Православия, чудотворная икона пребывает около 400 лет. (Сведения о перенесении иконы в Почаевскую обитель помещены 8 сентября). Чудеса, проистекающие от святой иконы, многочисленны и засвидетельствованы в монастырских книгах записями верующих, с молитвою обращавшихся об избавлении от неизлечимых недугов, освобождении от плена и вразумлении грешников.&lt;/SPAN&gt;&lt;/P&gt;
&lt;DIV style=&quot;TEXT-ALIGN: justify&quot; align=justify&gt;&lt;SPAN style=&quot;FONT-SIZE: 12pt; COLOR: #000000; FONT-FAMILY: Arial&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/SPAN&gt;&lt;/DIV&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-16</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-16</guid>
			<pubDate>Wed, 05 Aug 2009 06:03:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Туристу на замітку або загальна характеристика</title>
			<description>&lt;SPAN lang=UK style=&quot;mso-ansi-language: UK&quot;&gt;&lt;FONT size=3&gt;&lt;FONT face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;В Україні чимало місць, котрі приваблюють унікальними пам’ятками та чудовою природою, однак більшість із них поки що невідомі потенційним туристам. Серед них – і Кременець, де цей день відзначатимуть сієстою з лицарями на Замковій горі. Втім, нині про це містечко та його героїв знають не так вже й багато українців. Кременець, або по-давньому «Крем’янець», розташований між пагорбами Кременецьких гір, які є залишками Сарматського моря. Вони зненацька виростають на південній Волині перед очима здивованих подорожніх серед чистої рівнини, незалежно від того, звідки ви прибули – з Тернополя, Дубна чи Шумська. Після будь-якого з цих міст, Кременець зачудовує несподіваною зміною клімату (якщо в Кременці – сонце, за містом – вже дощ, і навпаки; температура повітря тут завжди вища, ніж на навколишній території). А ще дивує розміреністю життя кременчан, які вперто закидають свої помешкання поближче до сонця й улюблених вершин. &lt;/FONT&gt;&lt;/FONT&gt;&lt;/SPAN&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-15</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-15</guid>
			<pubDate>Tue, 10 Mar 2009 10:14:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Історія на Замковій горі</title>
			<description>Історія будь-якої держави замикається не тільки на літописанні її столиці&amp;nbsp; чи то великих міст. Багато з них мають історію, яка охоплює лише сотню&amp;nbsp; або трохи більше років. А є чимало невеликих містечок, буквально просякнутих її багатостолітнім диханням. Серед них справжній діамант «полудневої Волині», як нарік Михайло Грушевський&amp;nbsp;&amp;nbsp; Кременеччину, маленький районний центр Тернопілля — Кременець.&lt;BR&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-14</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-14</guid>
			<pubDate>Fri, 06 Mar 2009 11:40:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ЮЛIУШ СЛОВАЦЬКИЙ ПОВЕРНУВСЯ ДО КРЕМЕНЦЯ</title>
			<description>&lt;P class=MsoNormal style=&quot;MARGIN: 0cm 0cm 0pt; TEXT-INDENT: 35.45pt; TEXT-ALIGN: justify&quot;&gt;&lt;B&gt;&lt;FONT face=&quot;Times New Roman&quot; size=3&gt;Він став найславетнішим поетом Польщі (пригадаймо хоча б максиму Ципріяна Норвіда: “Рівного собі немає”) . Та де б не був, чи в Парижі, чи в Берліні, чи у Вільно (нині Вільнюс), чи в Каїрі, Парижі або Лондоні, завше горнувся серцем до рідної Волині. Зокрема - до Кременця. Саме тут, у древньому місті, він, Юліуш Словацький, народився. Саме сюди навіть після смерті він повертався - 1809, 1969 і нарешті 2004 року. &lt;/FONT&gt;&lt;/B&gt;&lt;B&gt;&lt;SPAN lang=UK style=&quot;mso-ansi-language: UK&quot;&gt;&lt;?xml:namespace prefix = o ns = &quot;urn:schemas-microsoft-com:office:office&quot; /&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/B&gt;&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-13</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-13</guid>
			<pubDate>Fri, 06 Mar 2009 11:25:27 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>БОЖА ГОРА</title>
			<description>Розповідати історію і легенди можна довго, але у цієї гори є і своя сучасна історія...</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-11</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-11</guid>
			<pubDate>Thu, 19 Feb 2009 14:40:30 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Мало, хто знає, що в Кременці окрім Бони є ще один дивовижний ЗАМОК!</title>
			<description>&amp;nbsp;Про білокриницький неоготичний палац&amp;nbsp;мало хто з відвідувачів і туристів&amp;nbsp;чув. ІПро те, що тут є ще один замок знають лише кременчани, які можуть розповісти про це, але більшість людей так і проїзджає мимо так і&amp;nbsp;не зробивши там зупинки.&lt;BR&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-10</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-10</guid>
			<pubDate>Thu, 19 Feb 2009 14:12:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Кременецька міська бібліотека-філіал ім. Ю. Словацького</title>
			<description>&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;FONT-SIZE: 14px; FONT-FAMILY: &apos;Trebuchet MS&apos;, Arial, Verdana&quot;&gt;Якщо ви хочете подивитися яким Кременець був раніше, дізнатися чимало цікавих історій і просто написати листа по електронці - ЗАВІТАЙТЕ В БІБЛІОТЕКУ СЛОВАЦЬКОГО!&lt;/SPAN&gt;&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-9</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-9</guid>
			<pubDate>Thu, 19 Feb 2009 09:49:30 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Церква на Калантирі</title>
			<description>Про це місце мало хто знає із відвідувачів міста, навіть не всі жителі Кременця знають про нього, через те, що корінних кременчан залишилося мало. Тим, хто полюбляє відчувати дух часів і повертатися назад в минуле рекомендуємо відвідати це місце, про яке ви дізнаєтеся в даній темі</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-8</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-8</guid>
			<pubDate>Tue, 17 Feb 2009 17:18:08 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>історико-туристичний фестиваль середньовічної культури &quot;Стара фортеця&quot;</title>
			<description>&lt;DIV align=justify&gt;У минулому році це було так: &lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://kremenec.at.ua/_pu/0/92452.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Нажмите, для просмотра в полном размере...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://kremenec.at.ua/_pu/0/s92452.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; &lt;/DIV&gt;
&lt;DIV align=justify&gt;Серед організаторів дійства - лицарський клуб &quot;Срібний вовк&quot; (Львів-Луцьк-Київ-Харків-Хмельницький) та львівська агенція &quot;Подорож у Середньовіччя&quot;. Учасники фестивалю, які представляли численні лицарські клуби України, жили в наметовому містечку на замковому дворі, поруч з імпровізованим ристалищем. Поблизу готичної в&apos;їзної вежі замку встановили сцену, з якої лунала музика епохи у виконанні львівського гурту Kings and beggars. Дітлахи із задоволенням стріляли з луків й арбалетів, старші дівчатка фотографувалися у стародавніх шатах. Дехто не без цікавості брав участь у майстер-класах середньовічних танців. Хоч найбільший ажіотаж, звичайно ж, викликали рицарські бої. &lt;/DIV&gt;
&lt;DIV align=justify&gt;&amp;nbsp;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV align=justify&gt;Основний форум фестивалю розміщений на сайті клуба Срібного вовка і ви можете зайти на нього за ссилкою&lt;BR&gt;http://silverwolf.lviv.ua/forum-viewtopic-t-3369.htm&lt;BR&gt;&lt;/DIV&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-6</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-6</guid>
			<pubDate>Tue, 17 Feb 2009 11:49:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Найкращі місця для відвідування</title>
			<description>&lt;P&gt;Святі місця кременечини щороку приймають сотні туристів і паломників&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-5</link>
			<category>Мои статьи</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://kremenec.at.ua/publ/1-1-0-5</guid>
			<pubDate>Mon, 16 Feb 2009 09:36:53 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>