«У Києві цей фотопленер вважають одним із найкращих в Україні за рівнем, — з гордістю повідомляє фотожурналіст журналу DFOTO Андрій Потапенко, який також бере участь у заході. — Територія, тобто простір, у якому ми працюємо, надзвичайно широка. Було дуже цікаво поспостерігати зблизька, як працюють справжні професіонали, поспілкуватися з ними. Адже за кожною фотографією стоїть творча особистість. Коли художник одразу бачить картину, яку буде малювати, то фотохудожник мусить зорієнтуватися блискавично. У такий спосіб він демонструє звичайним людям власний погляд на начебто звичні прості речі. Цей погляд зазвичай дуже незвичний. І чим він незвичніший, тим більше цінується фотографія».

Цей пленер, безумовно, один із небагатьох, у якому беруть участь фотохудожники такого високого рівня. Олександр Лепетун — автор шести персональних виставок в Україні, Чехії та Італії. Ладіслав Цупер зі Словаччини мав 18 персональних виставок у Словаччині, Чехії, Польщі, Франції, Україні. Рівнянин Олександр Харват провів 14 персональних виставок в Україні, Румунії, Угорщині, Словаччині, Китаї. Він — автор фотопроекту «Обличчя планети Земля». Олександр представив колегам проект нового альбому з фотоматеріалами попереднього пленеру, який відбувався у Кременці в жовтні 2005 року (його учасниками також були рівненські фотохудожники).

Учасники пленеру мешкали у приватному будинку творчості «Потік Ірва», який належить відомому поету-пісняру Олександру Смику.
«Я часто буваю на фотопленерах, але на Рівненщині та у Кременці побувала вперше, — ділиться враженнями Ірина Літічевська (відповідальний секретар Київської організації НСФХУ). — Скажу відверто, що, їдучи сюди, ми, кияни, не були впевнені в тому, що тут буде щось цікаве для серйозної зйомки. І не тільки ми так думаємо. І мова у цьому контексті не лише про Рівненщину, а й про інші віддалені від столиці регіони. А побувавши тут, я дивуюся: як у нас багато чудових місць! Цікавих у плані історичному, архітектурному. На Волині можна розвивати туризм, практикувати фотоподорожі. Навіщо витрачатися на часті закордонні поїздки, коли так багато всього цікавого у нас?! Дуже мене вразила Почаївська лавра. Відчувається духовна велич. Або джерело Святої Анни. Я навіть не знала про його існування. А це також неабияка святиня».

Захоплений волинськими краєвидами й особливо архітектурними пам’ятками і фотохудожник та видавець Ладіслав Цупер зі Словаччини: «Щодо архітектури, яку я побачив у Кременці, Острозі, то маю нагоду порівнювати її з тією, яку бачив у багатьох європейських країнах, де я бував. Скажу, що волинська архітектура вражає. Пам’ятки досить добре збережені, й це потрібно підтримувати. Необхідно показувати це світові, а відтак розвивати туризм».

Корисні подібні творчі починання і для нас, пересічних мешканців Волинського краю. Адже це не лише можливість поспілкуватися з майстрами фото, потрапити в їхній об’єктив, а й неодмінне знайомство з новими фотовиставками, можливість побачити рідний край очима митців. У рамках фотопленеру відкрито дві фотовиставки. Його учасники представили свої роботи у Рівному, в галереї «Вертеп» (облмуздрамтеатр, роботи фотомайстрів-жінок), та Кременці. У Олександра Харвата цього разу переважають фотознімки на соціальну тематику, в Анатолія Мізерного — портретний жанр, та найбільше місця на фотовиставці, безумовно, займають чудові краєвиди. У Ладіслава Цупера та Володимира Ньорби — це гірські пейзажі. «Ми, карпатські українці, живемо, роз’єднані кордонами, у кількох державах: Румунії, Словаччині, Польщі, Угорщині. Маю гарний задум створити фотоальбом, у якому показати життя українців в усіх цих державах, і працюю у цьому напрямку», — розповідає Ладіслав Цупер.

Безумовно, учасники пленеру на час свого перебування у Кременці щовечора збирали навколо себе гурт місцевої творчої еліти. Навколо них «кучкувалися» поети, музиканти та співаки. Отже, поїхали по домівках із гарними враженнями від творчого вечора поета-пісняра Олександра Смика, творчості поетеси та виконавиці провінційного джазу Ольги Біркової зі своїми колегами-гітаристами, які чудово імпровізували такі незвичні, особливо для столичних