Каталог статей
| Главная » Статьи » Мои статьи |
| В категории материалов: 11 Показано материалов: 1-10 |
Страницы: 1 2 » |
Сортировать по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
|
|
Почаевская икона Божией Матери принадлежит к числу наиболее чтимых святынь Православной Церкви. Она известна всему славянскому миру: ее чтут в Украине, России, в Боснии, Сербии, Болгарии и других местах. Наряду с православными на поклонение чудотворному образу Пресвятой Богородицы приходят и христиане других исповеданий. В Почаевской Лавре, древнем оплоте Православия, чудотворная икона пребывает около 400 лет. (Сведения о перенесении иконы в Почаевскую обитель помещены 8 сентября). Чудеса, проистекающие от святой иконы, многочисленны и засвидетельствованы в монастырских книгах записями верующих, с молитвою обращавшихся об избавлении от неизлечимых недугов, освобождении от плена и вразумлении грешников.|
В Україні чимало місць, котрі приваблюють унікальними пам’ятками та чудовою природою, однак більшість із них поки що невідомі потенційним туристам. Серед них – і Кременець, де цей день відзначатимуть сієстою з лицарями на Замковій горі. Втім, нині про це містечко та його героїв знають не так вже й багато українців. Кременець, або по-давньому «Крем’янець», розташований між пагорбами Кременецьких гір, які є залишками Сарматського моря. Вони зненацька виростають на південній Волині перед очима здивованих подорожніх серед чистої рівнини, незалежно від того, звідки ви прибули – з Тернополя, Дубна чи Шумська. Після будь-якого з цих міст, Кременець зачудовує несподіваною зміною клімату (якщо в Кременці – сонце, за містом – вже дощ, і навпаки; температура повітря тут завжди вища, ніж на навколишній території). А ще дивує розміреністю життя кременчан, які вперто закидають свої помешкання поближче до сонця й улюблених вершин. |
|
Історія будь-якої держави замикається не тільки на літописанні її столиці чи то великих міст. Багато з них мають історію, яка охоплює лише сотню або трохи більше років. А є чимало невеликих містечок, буквально просякнутих її багатостолітнім диханням. Серед них справжній діамант «полудневої Волині», як нарік Михайло Грушевський Кременеччину, маленький районний центр Тернопілля — Кременець. |
|
Він став найславетнішим поетом Польщі (пригадаймо хоча б максиму Ципріяна Норвіда: “Рівного собі немає”) . Та де б не був, чи в Парижі, чи в Берліні, чи у Вільно (нині Вільнюс), чи в Каїрі, Парижі або Лондоні, завше горнувся серцем до рідної Волині. Зокрема - до Кременця. Саме тут, у древньому місті, він, Юліуш Словацький, народився. Саме сюди навіть після смерті він повертався - 1809, 1969 і нарешті 2004 року. |
|
Розповідати історію і легенди можна довго, але у цієї гори є і своя сучасна історія... |
|
Про білокриницький неоготичний палац мало хто з відвідувачів і туристів чув. ІПро те, що тут є ще один замок знають лише кременчани, які можуть розповісти про це, але більшість людей так і проїзджає мимо так і не зробивши там зупинки. |
|
Якщо ви хочете подивитися яким Кременець був раніше, дізнатися чимало цікавих історій і просто написати листа по електронці - ЗАВІТАЙТЕ В БІБЛІОТЕКУ СЛОВАЦЬКОГО! |
|
Про це місце мало хто знає із відвідувачів міста, навіть не всі жителі Кременця знають про нього, через те, що корінних кременчан залишилося мало. Тим, хто полюбляє відчувати дух часів і повертатися назад в минуле рекомендуємо відвідати це місце, про яке ви дізнаєтеся в даній темі |
|
У минулому році це було так:
 Серед організаторів дійства - лицарський клуб "Срібний вовк" (Львів-Луцьк-Київ-Харків-Хмельницький) та львівська агенція "Подорож у Середньовіччя". Учасники фестивалю, які представляли численні лицарські клуби України, жили в наметовому містечку на замковому дворі, поруч з імпровізованим ристалищем. Поблизу готичної в'їзної вежі замку встановили сцену, з якої лунала музика епохи у виконанні львівського гурту Kings and beggars. Дітлахи із задоволенням стріляли з луків й арбалетів, старші дівчатка фотографувалися у стародавніх шатах. Дехто не без цікавості брав участь у майстер-класах середньовічних танців. Хоч найбільший ажіотаж, звичайно ж, викликали рицарські бої.
Основний форум фестивалю розміщений на сайті клуба Срібного вовка і ви можете зайти на нього за ссилкою http://silverwolf.lviv.ua/forum-viewtopic-t-3369.htm |
|
Святі місця кременечини щороку приймають сотні туристів і паломників |